Справжнє свято агроінженерії

Справжнє свято агроінженерії

У листопаді 2015 року численна аграрна наукова спільнота, інженери, техніки та конструктори, виробничники, викладачі, молодь і ветерани галузімеханізації та електрифікації сільського господарства урочисто відсвяткували 85-річчя від дня заснування Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства”Національної академії аграрних наук України.


Пік знаменної дативипав на 27 листопада, колив Інституті відбувся урочистий прийом та офіційне святкування цієї події (напередодні протягом двох днів тут проходила чергова міжнародна науково-практична конференція “Технічний прогрес у сільському господарстві”).Спочатку окремо слід підкреслити, що до цих урочистих свят Інститут наче знову народився. Яскраво оновлені фасад та внутрішній інтер’єр інституту, відремонтовані лабораторії та службові приміщення, встановлене новітнє комп’ютерне та наукове обладнання,зручні нові меблі, сучасне енергозберігаюче опалення та освітлення. Таких масштабних перетворень в Інституті не було більш ніж 40 років.
Дев’ята година ранку. В фойє Інституту запрошених гостей привітно зустрічає його директор, академік НААН, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Валерій Васильович Адамчук. Видатний вчений і організатор науки, безсумнівний лідер в галузі землеробської механіки, механізації та електрифікації сільського господарства, все наукове життя якого фактично пройшло в цих стінах, він зараз має що, не без гордощів, показати гостям. Це завдяки його прагненню, волі та величезним зусиллям, незважаючи на скрутні часи, Інститут зараз фактично став сучасним європейським центром агроінженерної науки.

 


А завітали на святоагроінженерії багато видатних політичних та державних діячів України сьогодення та минулого, керівників науки, виробництва, громадських організацій, ветеранів, іноземних гостей. Так, офіційні поздоровлення на святі висловила присутня А.І. Шкрум, Народний депутат України, Голова підкомітету з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (політична партія Всеукраїнське об’єднання“Батьківщина”). Національну академію аграрних наук України офіційно представляли Віце-президент ‒ головний вчений секретар, академік НААНА.С. Заришняк, та академік-секретар Відділення землеробства, меліорації та механізації,доктор біологічних наук, професор Л.А. Пилипенко.
Серед почесних гостей свята були видатні державні діячі країни, за фахом інженери-механіки сільськогосподарського виробництва: Мороз Олександр Олександрович, Народний депутат України 5-ти скликань, двічі Голова Верховної Ради України та Калетнік Григорій Миколайович, Народний депутат України 4-х скликань, академік НААН. Був присутній на святі також Шпак Василь Федорович, Народний депутат України 4 та 6 скликань, Президент української асоціації аграрних інженерів.
Численний загін науковців Національної академії аграрних наук України на святі представляли директори її науково-дослідних установ: Гриник Ігор Володимирович ‒ директор Інституту садівництва НААН, академік НААН, Камінський Віктор Францевич ‒ директор Національного наукового центру “Інститут землеробства НААН”, член-кореспондент НААН, Вожегова Раїса Анатоліївна ‒ директор Інституту зрошуваного землеробства НААН,доктор сільськогосподарських наук, професор,Лупенко Юрій Олексійович ‒ директор Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, академік НААН, Вергунов Віктор Анатолійович ‒ директор Державної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН, член-кореспондент НААН, Бондарчук Анатолій Андрійович ‒ директор Інституту картоплярства НААН,доктор сільськогосподарських наук, професор,Володін Сергій Анатолійович директор ЗАТ “Інститут інноваційного провайдингу”, академік-секретар Відділення трансферу інновацій НААН, член-кореспондент НААН.
Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого представляли його директор Кравчук В.І., чл.-кор. НААН, та заступник головного редактора науково-виробничого журналу “Техніка і технології АПК” канд. техн. наук Ясенецький В.А.
Міністерство аграрної політики та продовольства Українибуло представленона святкуванні заступником директора Департаменту ‒ начальником управління технічної політики в АПК Гриньком П.В.
Київська обласна адміністрація направила для привітань делегацію у складі:Кривенко О.М. – заступника директора Департаменту агропромислового розвитку Київської ОДА та Баришевої К.О. – голови обласного профспілкового комітету.
Васильківська районна адміністрація, на території якого і розміщується зараз ННЦ “ІМЕСГ”, була представлена на святі:Одинцем В.І. – головою Васильківської райдержадміністрації, Любарською Т.Ю. – головою райкому профспілки працівників АПК та Жеребцовим В.В. – головою Глевахівської селищної ради. Був також присутній Ємеляненко К.О. – керівник Всеукраїнської асоціації селищних та сільських рад.
Виробнича спільнота сільськогосподарської техніки відрядила для привітань ювілярів своїх представників у складі голів асоціацій: Резніка М.Б. ‒ Асоціація автомобілебудівників України “Укравтопром” (колишній український дипломат: Надзвичайний та Повноважний Посол України в США, Кореї, Китаї, Монголії, Антигуа і Барбуда); Штутмана П.Л. ‒ Асоціація“Украгромаш”; Кульгавого В.Ф. ‒ виконавчого директора Української асоціації аграрних інженерів. Заводи по випуску тракторної та сільськогосподарської техніки в Україні, які плідно співпрацюють з Інститутом були представлені: Аносовим В.І. ‒ директоромХарківського тракторного заводу ім. С. Орджонікідзе, Гармашом В.М. ‒ заступником директора Дніпропетровського тракторного заводу ГП“ПО ЮМЗим. А.М. Макарова”, Чабаном В.В. ‒ генеральним директором Тракторного заводу ООО“Укравтозапчастина”, Михайленком П.М. ‒ директоромта Дриго В.О. ‒ головним конструктором ВАТ “Брацлав”, Пономарьом Ю.В. ‒ директоромООО“Краснянске СП “Агромаш”.


Багато вищих аграрних навчальних закладів України також делегували своїх представників на це величне свято. Найбільш потужною була делегація Національного університету біоресурсів і природокористування України на чолі з проректором з навчальної та виховної роботи, академіком НААН Квашою С.М. Щиро привітати друзів та співвиконавців багатьох наукових досліджень приїхали: Кюрчев В.М. ‒ ректор Таврійського державного агротехнологічного університету, доктор технічних наук, професор, та проректор з наукової роботи цього ВНЗ, член-кореспондент Надикто В.Т.; Черновол М.І.‒ ректор Кіровоградського національного технічного університету, член-кореспондент НААН, та завідувач кафедри сільськогосподарського машинобудування, д.т.н., проф. Свірень М.О.; Іванішин В.В.‒ ректор Подільського державного аграрно-технічного університету, д.е.н., професор.Були також представники Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка, Львівського національного аграрного університету, Вінницького національного аграрного університету тощо. Завітали до ювілярів представникиінших науково-дослідних установ НААН: Інституту агроекології і природокористування (академік НААН Бойко А.Л.), Національного наукового центру “Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова” (зав. відділу механізації Кувшинов А.О.) та ін.
На свято приїхали також закордонні гості, партнери ННЦ “ІМЕСГ” по багаторічній співпраці, по виконанню наукових досліджень та конструкторських розробок. Це науковий співробітник докт. Маслович О. – (Ізраїль); проф. Комлач Д.І. – заступник директора та к.т.н. Пунько А.І. – завідувач лабораторії механізації приготування концентрованих кормів Білоруського науково-дослідного Інституту механізації сільського господарства, проф. Алтибаєв А. – завідувач лабораторії Інформаційних систем і технологій в АПК Казахського науково-дослідного інституту механізації та електрифікації сільського господарствата проф. Жук О.Ф. – завідувач лабораторії (ВІМ).
Завітали на свято агроінженерівйшановні ветерани на чолі з видатним аграрієм УкраїниКлюєм Василем Семеновичем, почесним академіком НААН, а також колишні працівники цієї наукової установи: тепер д.т.н., проф. Головач І.В., директор виробничого об’єднання “Агрохімія” на Житомирщині, а у минулому науковий співробітник лабораторії відновлення Немашкало Я.П. та ін.
Після реєстрації та отримання супровідних матеріалів всіх гостей свята гостинно запрошували до відвідування нещодавно створеного музею ННЦ “ІМЕСГ”. Тут, копітко та з великою любов’ю зібрані перші експонати, які стосуються створення Інституту, основних його досягнень за цей історичний період, макети і стенди, присвячені основним яскравимнауково-технічним розробкам та їх впровадженню у виробництво.Величезну роботу по створенню музею провели насамперед співробітники науково-організаційного відділу на чолі з завідувачем Сергєєвою Н.В.: Сірий В.О., Шаповал Л.І. та ін.


А починалась історія цього наукового закладуз того, що 12 липня 1930 р.в системі НаркомземуУСРРбув створений Український науково-дослідний інститут механізації і електрифікації сільського господарства(УНДІМЕСГ) з розташуванням у м. Харкові (Наказ НКЗС УСРР за №222/2910 від 12.07.30 р.).
Перед інститутом тоді були поставлені основні завдання по дослідженню, обґрунтуванню та розробці сільськогосподарських машин і обладнання для тракторної тяги: плугів, борін, сівалок, комбайнів, культиваторів, снопов’язалок, молотарок, посівних машин; проведення порівняльних випробувань тракторів іноземного виробництва та ін. Спочатку свого існування інститут був розміщений в невеличкому приміщенні,але вже через рік він був переведенийубільший будинок, ачисельність співробітників досягла 112 чоловік, для експериментальних польових досліджень було надано земельну ділянку біля Харкова, площею 1500 га. Згодом в структуруУНДІМЕСГубуливключені багато філіалів і опорних пунктів, в тому числі Якимівська дослідна станція механізації сільського господарства у селищіЯкімівка Запорізької обл. (заснована ще у 1912 р. як базовий пункт Бюро сільськогосподарської механіки Вченого Комітету Департаменту Землеробства) та Запорізька станція електрифікації сільського господарства, відкрита на острові Хортиця. У 1931 р. Інститут увійшов у структуру новоствореної Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук.
Основними досягненнями Інституту у 30-і роки минулого століття була розробка ряду технічних засобів для агрегатування тракторів, узагальнення і пропаганда досвіду передовиків-механізаторів, розроблення і виготовлення вітродвигунів.
За період до 1941 року в Інституті було виконано ряд актуальних досліджень, які вивели Інститут в число кращих наукових установ Наркомзему УРСР. Інститут двічі у 1939 р. і 1940 р. брав активну участь у Всесоюзній сільськогосподарській виставці, демонструючи власні конкретні розробки.
Так, до визнаних розробок Інституту у 1937-1938 рр. був спроектований і виготовлений науковцем-конструктором Перлі С.Б. вітродвигун Д-3 “УНДІМ”,який показав високі результати випробувань і почав успішно застосовуватись і бувнавіть використанийна дрейфуючій станції “Північний Полюс-1”, де керівником експедиції, як відомо, був видатний полярник І.Д. Папанін.
З початку Великої Вітчизняної війни у 1941 р. Інститут був евакуйований в Саратовську область, де продовжував проводити дослідження в галузі механізації та електрифікації сільського господарства.
Згідно Постанови РНК УРСР №545 від 13 грудня 1943 р. УНДІМ (таку назву тоді мав Інститут) 3 червня 1944 р. було переведено вУкраїну, але вже вмісто Київ і розміщеноузбудованому в Голосієво приміщенні поблизу Київського сільськогосподарського інституту.

 


Після повернення з евакуації наукові дослідження почали спрямовуватись на створення більш ефективних технічних засобів для механізації трудомістких процесів у рослинництві та тваринництві. У цей період у виконанні досліджень з землеробської механіки, механізації та електрифікації сільського господарства почали брати участь відомі українські вчені: А.А. Василенко, П.М. Василенко, М.І. Медвєдєв, В.К. Заморський, П.І. Андрусенко, В.Г. Кузьмінський, О.О. Омельченко та інші.
Якщо визначати найбільш суттєві наукові та конструкторські досягнення Інституту у той час, то слід підкреслити, що за результатами досліджень були розроблені перші в державі культиватори для міжрядного обробітку ґрунту в посівах просапних культур, догляду за парами, удосконалено робочі органи картоплесаджалки та сівалок для роботи на підвищених швидкостях, було науково обґрунтовано ряд нових пропозицій із удосконалення технічних засобів для збирання зернових і кормових культур, які були використані при створенні нових та модернізації машин, що почали випускатись промисловістю.
Саме у цей час,у 1949 р.,розробки Інституту мали перше високе державне визнання, оскільки за створення картоплесаджалки та впровадження технології напівгребеневого садіння і вирощування картоплі провідному науковцю інституту П.М. Настенку була присуджена державна премія СРСР в галузі науки і техніки. Напівгребеневий спосіб вирощування картоплі застосовувався тоді в Україні на площі близько 700 тис. га.
У п’ятдесяті роки минулого століття тематика Інституту була спрямована на завершення комплексної механізації вирощування сільськогосподарських культур та виробничих процесів у тваринництві.
Отримані співробітниками інституту результати нових досліджень були вдало впроваджені у виробництво нових та модернізованих технічних засобів для основного, передпосівного і міжрядного обробітку ґрунту, внесення мінеральних та органічних добрив, сівби зернових і просапних культур з механічним перенесенням мірного дроту (при квадратно-гніздовому посіві), жниварки для збирання зернових культур, нові технічні засоби для збирання цукрових буряків, картоплі, кукурудзи і соняшнику, післязбирального очищення зерна.
У 1952 р. на державному рівні було затверджено першу Всесоюзну систему машин для комплексної механізації сільськогосподарського виробництва, розроблену саме за методикою УНДІМу.
Згідно постанови Ради Міністрів УРСР від 17.07.1964 р. на інститут було покладено обов’язки головного інституту в республіці в галузі механізації та електрифікації сільського господарства; Якимівська, Харківська і Львівська дослідні станції механізації сільського господарства були реорганізовані у відділення інституту – Південне, Східне та Західне.
У 1974 р. науково-дослідний заклад переїхав до нової будівлі в смт Глеваха Васильківського р-ну Київської області, де функціонує і донині. Поруч з будівлею інституту з’явились просторі цехи експериментального заводу.Згідно Указу Президента України від 12.04.2000 р. інституту надано статус Національного наукового центру з виконанням функцій головного інституту країнив галузі механізації та електрифікації сільського господарства і він отримав назву Національний науковий центр “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Національної академії аграрних наук України.

  

Після знайомства з такою вражаючоюісторичноюінформацією почесні гості Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” були запрошені до актової зали, яка також була оновлена і сяяла яскравими барвами величного свята.
З хвилюванням директор Інституту оголосив про початок урочистого свята, присвяченого 85-річчюЦентру. Пролунав гімн України і урочистості вважаються відкритими.
Після представлення гостей слово надається народному депутатуУкраїни Альоні ІванівніШкрум, якатепло вітає колектив Центру зі святом та урочисто вручає трудовому колективу ННЦ “ІМЕСГ” Грамоту Верховної Ради України “За заслуги перед Українським народом”, якою він нагороджується за вагомий внесок у розвиток аграрної науки та впровадження її результатів в агропромислове виробництво, багаторічну плідну працю, сумлінне ставлення до роботи та з нагоди 85-річчя від дня заснування. Почесними грамотами Верховної Ради України урочисто нагороджуються завідувачі відділів Василенко М.О. та Герасимчук Ю.В. Грамотами Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України нагороджуються провідний науковий співробітник, академік НААН Лінник М.К., головний науковий співробітник Грицишин М.І. та провідний редакторСірий В.О. Учасники ювілейного зібрання з піднесенням сприймають вітання від лідера політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” Ю.В. Тимошенко, яке оголосила А.І. Шкрум, та просять передати їй власні вітання з днем народження, що припав якраз на цей день.
Далі привітання, нагороди та подарунки були вручені ювілярам від Президії НААН, які оголосили та вручили А.С. Заришняк та Л.А. Пилипенко. Зокрема, Почесною відзнакою НААН було нагороджено провідного наукового співробітника Мойсеєнка В.К., Почесними грамотами НААН нагороджено головних, провідних та старших наукових співробітників, завідувачів відділами:Вожика Ю.Г., Корнюшина В.М., Липунова М.І., Мельника Р.В., Нєдовєсова В.І., Савченка І.Ф. та Шейченка В.О.
Далі, чисельними відомчими нагородами була визначена самовіддана багаторічна праця багатьох співробітниківЦентру. Так, Почесними грамотами Міністерства аграрної політики та продовольства України нагороджені завідувачі відділів: Братішко В.В. та Третяк В.М., а також провідні наукові співробітники: Кузьменко В.Ф. та Ткач В.В.
Почесними Грамотами Київської обласної ради відзначено: головного бухгалтера Центру Коваленко Л.Л., заступника директора з наукової роботи Сидорчука О.В., завідувача сектора Сідого М.О., а Почесними Грамотами Київської обласної державної адміністрації: начальника відділу Желяка О.П., заступника директора з наукової роботи Мироненка В.Г., головного наукового співробітника Фененка А.І.


Грамотою Київського обласного профспілкового комітету працівників АПК був нагороджений Василенко М.О.
Багато нагород було і від Васильківських районних державних установ. Так, Почесною грамотою Васильківської районної державної адміністрації було нагороджено Кудринецького Р.Б. – завідувача відділом, Пономарьову Л.А. – помічника директора з економічних питань, Сергєєву Н.В. – завідувача науково-організаційним відділом. Грамотою Васильківської районної ради було нагороджено Гузіка І.М. – провідного інженера, Кислого О.М. – провідного інженера, Українець О.Й. – завідувача відділу. Грамотами Васильківського районного комітету профспілки працівників АПК були нагороджені: Присяжний В.Г. – провідний науковий співробітник, Півень А.С. – провідний інженер та Ластівка Т.Я. – інженер з охорони праці.
Напередодні свята в Інституті було введено та затверджено власну почесну нагороду:Відомчу заохочувальну відзнаку ННЦ “ІМЕСГ”. Першими нагородженими цієюпочесною відзнакою стали ветерани Інституту: Адаменко О.І. – головний науковий співробітник Центру, Гончаров Є.С. – пенсіонер, колишній завідувач лабораторії ННЦ “ІМЕСГ”, Заслужений винахідник УРСР, Соколов В.М. – пенсіонер, колишній заступник директора ННЦ “ІМЕСГ”, Заслужений інженер УРСР.
Почесними грамотами ННЦ “ІМЕСГ” було нагороджено 11 співробітників Центру. Зокрема, Грека В.І. – директора ДП “ДГ “Оленівське”, Погорілого С.П. – ученого секретаря Центру, Білоконь О.Б. – завідувача науково-технічної бібліотеки, Калугу І.М. – техніка та ін. Десять співробітників нагороджено Грамотами ННЦ “ІМЕСГ”. Зокрема Анеляка М.М. – провідного наукового співробітника, Крупник Л.Р. – інженера, Гордієнка Г.М. – техніка та ін. Були оголошені подяки 13 співробітникам. Зокрема, Борису А.М. – завідувачу відділу, Мартичу А.Р. – провідному економісту, Садовничій С.М. – провідному інженеру, Перепелиці Н.М. – завідувачу аспірантури та ін.


Далі перед учасниками урочистих зборів виступив Мороз О.О. Він згадав яскраві особистімоменти плідної співпраці з науковцями
ННЦ “ІМЕСГ”, коли він ще в молоді роки працював у Таращанському технікумі механізації сільського господарства. Він також окреслив сучасні проблеми сільського господарства в країні, зокрема в галузі механізації та електрифікації сільського господарства та шляхи їх вирішення. Під бурхливі оплески присутніх Олександр Олександрович подарував ювілярам власні книги.
Яскравими на урочистостях були також виступи Калетніка Г.М., Резніка М.Б., Гринька П.В. та ін. До речі академік НААН, інженер-механік за фахом,Калетнік Григорій Миколайович вітаючи ювілярів нагадав про необхідність обов’язкового застосування, при проведенні наукових досліджень світового рівня, сучасних методів і технологій та подарував ювілярам новітній комплекткомп’ютерних приладів останнього покоління. Він також закликав науковців Центру підтримувати більш тісні контакти з аграрними університетами країни, об’єднуючи, таким чином, університетську та академічну науки. Користь від такої співпраці буде безсумнівною.
Теплі вітання пролунали від директорів та представників науково-дослідних установ Національної академії аграрних наук України, з багатьма з яких спільно виконуються наукові дослідження в галузі механізації сільського господарства.
Ректори провідних агротехнічнихВИШів УкраїниКюрчев В.М., Черновол М.І., Іванишин В.В. також тепло вітали колектив ННЦ“ІМЕСГ” зі славним 85-річчям і подарували ювілярам яскраві подарунки, а Кюрчев В.М., до речі, щиро привітав також особисто директора Центру академіка Адамчука В.В., урочисто вручивши йому атестат почесного професора Таврійського державного агротехнологічного університету, яким він був удостоєний за багаторічну невтомну співпрацю та одягнувши на нього професорську мантію. Урочисто пролунали на честь ювілярів вірші талановитого поета з півдня України –чл.-кор. НААН, професора Надикта В.Т.
Яскраві привітання і вражаючи подарунки були також від іноземних гостей свята. Теплі, душевні поздоровлення, а також надії на продовження подальших сумісних наукових досліджень та конструкторських розробок лунали з вуст присутніх іноземних вчених.
Безліч яскравих подарунків, теплих вітань та побажань було висловлено ювілярам з усіх куточків України, від усіх запрошених насвято гостей. На честь ювілею ННЦ“ІМЕСГ” отримав багато привітальних листів та телеграм, в тому числі і з закордону.


Після перерви для присутніх був даний святковий концерт. Ювілярів щиро вітали піснями й танцями аматори з Національного університету біоресурсів і природокористування України. Яскраві, проникливі, патріотичні власні вірші пролунали з вуст видатного поета-пісняра сучасності, Народного артиста України Крищенка В.Д., який також був гостем цього величного свята.
А далі всі присутні були запрошені за святковий стіл, який зібрав всіх гостей та господарів, що й завершив величезну подію в житті Національного наукового центру “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Національної академії аграрних наук України, єдиної зараз в країні науково-дослідної установи в галузі агроінженерії.
А що ж зумовило такі яскраві святкові події зараз, які ж суттєві здобутки мав Інститут у минулому і які в нього перспективи та плани на майбутнє?
Якщо зараз ретельно проаналізувати суттєві наукові та конструкторські розробки Інституту за означений історичний період, то слід підкреслити, що ще у шістдесяті роки минулого століття колектив науковців разом з галузевими науково-дослідними установами розробив понад 50 нових та вдосконалених технологічних процесів механізованого виробництва продукції рослинництва і тваринництва врізних ґрунтово-кліматичних зонах України, у т.ч. внесення добрив та захисту рослин, технологічні процеси терасування схилів і вирощування багаторічних насаджень на терасах.
Заводи України освоїли серійний випуск розроблених Інститутом обладнання до картоплесаджалок, для хімічного знезаражування бульб картоплі, протруювач для обробки насіння озимої пшениці, цукрового буряка, кукурудзи, ячменю, пневматичних обприскувачів ОП-2000 та ОНШ-600 тощо.
До ґрунтовних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт науковців інституту, які одержали загальне визнання та широке впровадження у виробництво, відноситься технологія потокового збирання зернових культур, яка вперше стала широко впроваджуватися в країні з 1965 року. Ця технологія збирання зернових та зернобобових культур одержала назву “української”. В колишньому СРСР вона щорічно застосовувалася на площі 12 млн.га, а в Україні на 50% посівних площ.
У 1971 р. за розробку і впровадження у виробництво технології потокового збирання зернових і зернобобових культур з одночасним подрібненням та вивезеннямсоломи з поля співробітникам інституту М.Д. Галенку, І.М. Капліну, І.Т Нікитенку та Ю.М. Шидловському у складі колективу виконавців була присуджена Державна премія УРСР в галузі науки і техніки.
У кінці 60-х років минулого століття Інститут брав активну участь у створенні тракторів Т-150К та Т-150 і шлейфу сільськогосподарських машин для їх агрегатування. В більш пізній період вчені Інституту були активними учасниками створення сімейства універсальних просапних тракторів марки ЛТЗ, розроблення пневматично-гумових гусеничних рушіїв та інших типів рушіїв, які зменшували техногенний вплив на ґрунт.
У 1970-х роках виконано ґрунтовні теоретичні та експериментальні дослідження нових технологій і створено нові технічні засоби для виробництва зерна кукурудзи, соняшнику і сої. Так, у 1982 р. за участь у створенні і впровадженні у виробництво приставки ППК-4 для збирання кукурудзи співробітники інституту М.В. Тудель, В.Ю. Поєдинок і В.І. Кифоренко також були удостоєні Державної премії УРСР в галузі науки і техніки.
У співавторстві з вченими Українськогоінституту кормів співробітниками УНДІМЕСГ було розроблено та впроваджено у виробництво нову технологію і технічні засоби для збирання, подрібнення і зберігання зерна кукурудзи у вологому стані. Ці розробки у 1986 р. відзначені Премією Ради Міністрів СРСР. Лауреатами її стали співробітники Інституту:М.В. Тудель, В.І. Кифоренко, М.І. Єсепчук.
На початку 1980-х років в Інституті було досліджено та обґрунтовано параметри технічних засобів для сепарації, сушіння та зберігання зерна. Результати досліджень передані і впроваджені на Житомирському заводі “Вібросепаратор”, який розпочав серійний випуск сімейства віброцентрових сепараторів типу БЦС продуктивністю від 25 до 100 т/год. Ці розробки захищені майже 50 патентами (в т.ч. і за кордоном) та авторськими свідоцтвами на винаходи. Інститут і зараз плідно співпрацює з ВАТ “Вібросепаратор” зі створення нових технічних засобів для післязбиральної обробки врожаю.
Колективом науковців Інституту розроблено та впроваджено у виробництво сімейство ярусних плугів ПНЯ-4-40, ПНЯ-6-40 зі змінними робочими органами до тракторів класу 3 і 5 та машини для безвідвального обробітку і глибокого розпушування ґрунту ПЩН-2,5, ЩП-3-70 та ЯР-70.
У 1993 р. за участь у розробці базової моделі і впровадження у виробництво ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території співробітнику Інституту М.Н. Нагорному у складі колективу виконавців була присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.
ВІнституті виконано комплексні дослідження із застосування енергії стиснутого повітря для транспортування, підготовки до внесення та внесення мінеральних добрив і хіммеліорантів, які були використані при проектуванні складів силосного типу для зберігання хіммеліорантів та при створенні конструкцій машин з пневматичними робочими органами: АВМ-8 – для внесення добрив у ґрунт та ПШ-21,6 – для їх розсівання на поверхню ґрунту тощо. Окрім того, Інститут був співучасником створення машини СТТ-10, а протягом наступного періоду створив машини для внесення твердих мінеральних добрив МВД-0,5; МВД-900; МВУ-5СПРО; МВД-9; МВД-5; МВД-4; МРД-4.
Традиційно в Інституті ведуться дослідження з механізації технологічних процесів у тваринництві. До серійного виробництва доведена доїльна установка МВС-12, основою якої став новий доїльний апарат ДА-50. У 1983 р. було виготовлено 15 тис. пульсоколекторівДА 50.00.00, що забезпечило модернізацію майже півтори тисячі доїльних установок в Україні.
У 1997 р. згідно рішення Президії НААН при спеціалізованому підприємстві ВАТ “Брацлав” створено лабораторію з проектування і виробництва техніки для доїння і первинної обробки молока, яка підпорядкована Інституту.
У 2000 р. за розробку наукових основ, створення і освоєння виробництва комплексу машин і обладнання для доїння та первинної обробки молока співробітникам Інституту А.І. Фененку, І.П. Маслу, М.А. Остапенку в складі творчого колективу з інших установ присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.
У1990-х роках розроблені і впроваджені у виробництво нові комбіновані агрегати для обробітку ґрунту АМО-7,2, АМО-3,6.
У 1992 р. на замовлення Уряду України співробітники інституту спільно із спеціалістами Міністерств і відомств розробили концепцію розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу і Програму виробництва технологічних комплексів машин та обладнання для сільського господарства, харчової і переробної промисловості, яка була затверджена Постановою Ради Міністрів та отримала статус Національної. За короткий період було освоєно виробництво більше 500 найменувань нових та модернізованих технічних засобів, які раніше в Україні не виготовлялися.
У 2001 р. за створення та освоєння виробництва вітчизняних зернозбиральних комбайнів КЗС-9-1 “Славутич” та КЗС-1580 “Лан”співробітнику Інституту В.І. Нєдовєсову у складі колективу розробників присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.
У 2006 році співробітниками Інституту розроблено Концепцію та Програму реалізації державної технічної політики в агропромисловому комплексі, та ряд інших нормативно-правових актів, які затверджені постановами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.
Розробки інституту регулярно демонструвалися в тематичних експозиціях ВДНГ СРСР та ВДНГ УРСР, і буливідзначені золотими, срібними і бронзовими медалями ВДНГ СРСР та дипломами ВДНГ УРСР. Було отримано 814 авторських свідоцтв на винаходи та 481 патент України.
В різні роки співробітникам Інституту за високі показники наукової діяльності, за розробки, які мали суттєве впровадження, були присвоєні високі почесні звання: “Заслужений інженер сільського господарства Української РСР” – В.М. Соколову та М.Д. Галенку; “Заслужений працівник сільського господарства Української РСР” – М.В. Туделю та В.Р. Губку; “Заслужений працівник сільського господарства України” – І.П. Маслу, І.С. Деревцю, М.В. Молодику та В.А. Насонову.
Зараз в Інституті працює 254 співробітники, з них 128 науковців; серед них – 9 докторів та 35 кандидатів наук, У тому числі 2 академіки НААН (Адамчук В.В., Лінник М.К.), 1 член-кореспондент НААН (Сидорчук О.В.), 2 науковці мають високе звання “Заслужений діяч науки і техніки України” (Адамчук В.В., Лінник М.К.), 2 ‒ “Заслужений працівник сільського господарства України” (Грицишин М.І., Насонов В.А.), 3 - лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки (Нєдовесов В.І., Мироненко В.Г., Фененко А.І.).
Зараз до мережі ННЦ “ІМЕСГ” входять Запорізький науково-дослідний центр з механізації тваринництва, Державне підприємство “Дослідне господарство “Оленівське” (Фастівський р-нКиївської обл.) та експериментальний завод ДП“Агромаш”, який розташований в смт Глеваха.
У Центрі створено 13 потужних наукових відділів, які практично охоплюють усі перспективні галузі сільського господарства, зокрема:
– відділ науково-технічного забезпечення застосування добрив та засобів захисту рослин;
– відділ механізації диференційованого обробітку ґрунту та сівби сільськогосподарських культур;
– відділ перспективних технологій і технічних засобів для збирання, обробки та зберігання врожаю зернових і олійних культур;
– відділ науково-технічного забезпечення виробництва біоенергетичних культур та овочів;
– відділ мобільних енергетичних засобів та біоенергетики;
– відділ електрифікації та автоматизації агропромислового виробництва;
– відділ проектування науково-експериментальних зразків техніки та обладнання;
– відділ біотехнічних систем у тваринництві та заготівлі кормів;
– відділ моделювання технологічних систем і ринку технічного сервісу в АПВ;
– відділ моделювання та забезпечення работоздатності техніки в АПВ;
– відділ проектно-вишукувальних робіт та конструкційного моделювання;
– науково-методичний відділ;
– науково-організаційний відділ;
– відділ забезпечення експериментальних досліджень;
– випробувальний центр;
– відділ апробації наукових розробок.
Національний науковий центр “Інститут механізації та електрифікації сільського господарства” Національної академії аграрних наук Українибув нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (1980 р.) та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2005 р.).
Протягом останніх років науковцями Центру підготовлено і видано 36 монографій, 27 рекомендацій, опубліковано 780 статей, з них 745 у виданнях України, 34 у виданнях інших держав та отримано 436 патентів України на винаходи. За участю провідних вчених розроблено 2 Закони України, 5 концепцій і 4 Державні цільові програми розвитку АПК. Науковими підрозділами впроваджено у виробництво 52 найменування нових технічних засобів та обладнання, які виробляються на 19 машинобудівних заводах України.
Зараз у Центрі функціонують докторантура та аспірантура, діє спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертаційних робіт.В останні роки співробітниками Інституту були успішно захищені 3 докторські та 18 кандидатських дисертаційних робіт. В Інституті діяли і діють декілька потужних наукових шкіл, широко відомих за межами країни. Інститут має потужну наукову бібліотеку в галузі агроінженерії, та багато років видає загальнодержавний збірник наукових праць “Механізація та електрифікація сільського господарства”, який вже номіновано на входження до Європейської бази цитування Sсopus.
ННЦ “ІМЕСГ” багато років плідно співпрацює зі спорідненими Інститутами зарубіжних країн, зокрема ВІМ, ВНДІІМЖ, ВНДІЕСГ, РУП “НВЦ Білорусі з механізації сільського господарства”, Університетом сільського господарства імені А. Стульгінскіса (Литва), Трансільванським аграрним університетом (Румунія), Естонським університетом природничих наук (Естонія), Латвійським сільськогосподарським університетом (Латвія),Русенским університетом “Ангел Кънчев” (Болгарія), Вищою школою агробізнесу в Ломже та Інститутом агрофізики ім. Б. Добжанського (Польща). В останні роки вчені Інституту видали за кордоном численні наукові пр

Розділи
Відео